ПАМ’ЯТНИКИ

Бабин Яр

Бабин Яр у Києві — це історичне місце, відоме далеко за межами усієї України. Ця місцевість набула сумної популярності після подій 1941 року, коли тут було жорстоко розстріляно величезну кількість людей. До сьогодні історики не дійшли єдиної думки з приводу точної кількості загиблих у Бабиному Яру. У різних джерелах вказуються різні відомості, від 33 000 до 100 000 осіб.

Територія, нині іменована Бабиним Яром у Києві, вперше згадується в 1401 році. На цьому місці тоді стояв шинок, його господиня продала ці землі домініканському монастирю. У 1869 році тут відкрився Сирецький військовий табір, а рік потому поблизу Бабиного Яру (з південного його боку) почалося будівництво Лук’янівського цивільного кладовища, територія якого на сьогодні є заповідною зоною.
Саме в 1941 році на території Бабиного Яру відбулися події, що надали цій місцевості всесвітню популярність. Недалеко від яру, який став своєрідною могилою для багатьох людей, перебувала психіатрична лікарня ім. Івана Павлова. Її пацієнти, у кількості 752 осіб, були розстріляні першими 27 вересня 1941 р. Яр, куди скидали тіла, був на той час одним з найглибших у Києві. Його довжина складала 2,5 км, а в глибину він сягав понад 50 м. На дні протікав струмок, який на сьогодні узятий в колектор. Обманним шляхом все єврейське населення міста, а це в основному були жінки, діти і старі люди, так як чоловіки воювали, було зібрано нібито для перепису населення. Був встановлений пропускний пункт, за який проходило не більше 30–40 чоловік. Їх зганяли на край яру, а кулеметник, який перебував на протилежному боці, розстрілював відразу всіх. Щоб заглушити крики, голосно працювала музика, а над яром кружляв літак. Як тільки яма заповнювалася трупами в 2–3 шари, їх пересипали землею і, все починалося знову.
У 1965 році був оголошений конкурс на кращий проект пам’ятника, загиблим у Бабиному Яру. Через політичні чвари конкурс був припинений, проте через рік у південній частині яру було встановлено обеліск. Через 10 років після цих подій, 2 липня 1976 року, з’явився «Пам’ятник Радянським громадянам і військовополоненим солдатам та офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими окупантами в Бабиному яру». За кордоном тоді було багато обурених тим фактом, що розстріляних євреїв не було окремо згадано. Пам’ятник загиблим у Бабиному Яру євреям було відкрито 29 вересня 1991 року.Ця подія була приурочена до 50-річчя трагедії. Над створенням композиції працювали архітектор Ю. Паскевич, інженер Б. Гідлер, художники Я. Левич, І. Левич.
1 березня 2007 відповідно до наказу Кабінету Міністрів України Бабиного Яру було присвоєно статус Державного історико-меморіального заповідника. Сам заповідник був переданий у власність Міністерства культури і туризму. З 2008 року ведеться реконструкція зеленої зони Бабиного Яру: висаджено нові дерева та кущі, закладені квіткові клумби, встановлено металеві огорожі, розбиті доріжки.


Зареєструватися