ПАМ’ЯТНИКИ

Пам'ятник засновникам Києва

Пам'ятник засновникам Києва на Дніпрі є символом столиці України, який уособлює її багаторічну історію. Монумент було відкрито навесні 1982 р. у парку на Дніпровській набережній біля мосту Патона і приурочено до 1500-річчя з дня заснування Києва. Скульптурна композиція виконана у формі човна, на якій встановлені фігури братів Кия, Щека і Хорива та їх сестри Либеді - легендарних засновників стольного града Києва. Матеріал, з якого зроблений монумент, - кована мідь, а сам постамент із граніту. Біля його підніжжя зроблено невеликий басейн. В день одруження сюди часто приїжджають молодята і закидають човен квітами на щастя. Про Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь згадує ще Нестор Літописець у Повісті временних літ. За словами автора, брати були вражені красою Дніпровських пагорбів, тому й вирішили оселитися тут. Кий сидів на Боричевій горі, Щек на горі Щекавиця, а Хорив на третій горі, яку згодом стала іменувати Хоривицею. Місто було названо Києвом на честь найстаршого із братів. Саме Хорив, Кий, Щек і сестра Либідь, за переказами руських літописів ХІ-ХІІ ст., - ініціювали племінне об'єднання полян, які вважаються засновниками трьох поселень, які пізніше утворили місто Київ. Від легендарних засновників міста в Києві залишилася гірка Кияниця, вулиця Хорива, гора Щекавиця та річка Либідь. Спочатку місцем для установки цієї скульптурної композиції вибрали пілон Московського мосту. На початку 70-х рр. вітчизняний скульптор В. Бородай, відомий за постаментом Батьківщини-матері, подарував по невеликому настільного варіанту свого витвору, човна із засновниками міста, Леоніду Брежнєву і Володимиру Щербицькому. Композиція настільки їм сподобалася, що відразу пішов наказ встановити її копію на пілоні Московського мосту. Однак місце виявилося зовсім не придатнимдля цього: постійні вітри зірвали постамент, а також скульптуру було погано видно знизу. 22 травня 1982 р. монументбуло встановлено в парку біля моста Патона. 
Адреса: Дніпровська набережна

Золоті ворота

Золотими ворота названі були завдяки золотому куполу Благовіщенської церкви, яка знаходилася нагорі споруди - головних парадних «дверей» Києва.

Ворота представляли собою величезну широку арку з майданчиком над нею посеред якої стояв білокам'яний храм з позолоченим куполом і золотим хрестом, уходившим в небо на небачену на ті часи висоту 30 метрів - як нинішня десятиповерховий ! Крім «золотого», до Києва вело ще три входи - Софійські, Лядські і Львівські ворота. Місто часів Ярослава Мудрого оточували 3,5 - кілометрові земляні захисні рови, які йшли б зараз по вулицях центру - від Львівської площі по Ярославовому Валу через Золоті ворота до Майдану і до Михайлівської площі. Центральними воротами користувалися тільки в найурочистіших випадках.

Це одне з небагатьох споруд Київської Русі, що дійшов до наших днів. Правда , зараз від нього залишилося обмаль, та й побачити це залишилося, якому майже 1000 років, непросто. Руїни знаходяться всередині нинішньої надбудови. За відомостями істориків, Золоті ворота з'явилися в XI столітті. Одні стверджують, що це творіння було вже в 1018-му році, інші додають років двадцять і називають 1037-й рік. У 1240 році ворота сильно постраждали під час взяття міста полчищами хана Батия. З тих пір вони руйнувалися. У середині XVIII століття оновлювали стародавні фортифікаційні вали та руїни засипали землею.

Пам'ятник Ярославу Мудрому

Бронзовий князь, найбільший з правителів Київської Русі, тримає в руках макет найдорожчого, що охороняли Золоті ворота, - храм Святої Софії. Пам'ятник Ярославу Мудрому «всівся» тут в 1997-му. Створений він був скульптором Володимиром Чепеликом і архітектором Миколою Кислим за проектом видатного скульптора, кінорежисера і драматурга Івана Кавалерідзе, який зробив його ще в 1958 році. Правда, роботу Кавалерідзе значно збільшили - спочатку це була настільна чорнильниця. У народі пам'ятник називають «Мужик з тортом» - так пишно виглядає споруда «на тарілочці».

Пам'ятник балерині

М. Київ, ріг вулиць Стрітенської і Стрілецької, де розміщена прекрасна скульптурка балерини, яка була створена київським художником-скульптором Костянтином Скретуцьким, автором не менш чудового Їжачка в тумані і «котяче-звіриного» оформлення Пейзажній алеї.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Богдан Хмельницький «скаче» вже більше 120 років навпроти Софії Київської. Пам'ятник гетьману міг бути зовсім іншим. Дуже різким. У XIX столітті з'явився проект Михайла Микешина: Богдана на коні, зіштовхувати польського шляхтича, єврея-орендаря і єзуїта зі скелі, перед якою малорос, червонорос, білорус і великорос слухали пісню сліпого кобзаря. Але тодішній генерал-губернатор Києва Олександр Дондуків-Корсаков сумнівався, чи треба посеред площі займатися антисемітизмом і антипольської пропагандою, а головне - грошей зібрали з народу на це творіння замало. Так що фантазію автора довелося « урізати» по самого коня. Гетьмана відлили з подарованого металобрухту в Санкт -Петербурзі. Зібрані ж гроші витратили на переїзд Хмельницького на батьківщину. Але так як на постамент фінансів не вистачало, статуя тужила неподалік на задвірках присутніх місць Старокиївській поліцейської частини. Кияни жартували, мовляв , гетьмана заарештували.

Зареєструватися