МІСЬКІ ПАРКИ

Парк Пушкіна

 Років тридцять міська влада не могли визначитися з «місцем проживання» прекрасного пам'ятника Пушкіну - до того, як його встановили в однойменному парку, пропонувались Театральна площа, місце біля Оперного театру, початок алеї навпроти Бессарабського ринку.

Детальніше: Парк Пушкіна

Сквер Гейдара Алієва

У Києві, на вулиці Глибочицькій, поблизу посольства Азербайджану в Україні, відкрили сквер імені колишнього президента цієї країни Гейдара Алієва. Щоб покрити землю, привезли 18 фур газонної трави. Сквер відкритий щодня, з 8:00 до 24:00 і охороняється цілодобово. Його зводила азербайджанська державна нафтова компанія SOCAR. У сквері знаходиться пам'ятник Гейдару Алієву. Задня частина парку нагадує стіну фортеці Баку - символ історичної частини міста. Там вона має протяжність 600 м і є бакинським пам'ятником архітектури.

Детальніше: Сквер Гейдара Алієва

Сад каміння

На Оболоні, поблизу Дніпра розташувався невеликий парк, площею 0,35 га. Унікальна зона для відпочинку споруджена по сусідству з двома висотними сучасними будинками по проспекту Героїв Сталінграда.
Сквер спроектований у формі вітрила й іменується Садом каменів. Таку назву він отримав завдяки множинним кам’яним спорудам і вимощеним каменем доріжках.
У сквері поставлені 24 високі базальтові кам’яні колони і 5 штучних, кілька бронзових скульптур, 16 лавочок для відпочинку, 24 декоративних ліхтаря. Всі камені привезені для Саду каміння з різних куточків України.

Детальніше: Сад каміння

Дорогожицький парк

Назва  «Дорогожичі»  пішла зі словосполучення «дороги життя». Вважається, що в цьому місці сходилися шляхи з Галича, Чернігова, Вишгорода, Новгорода, Смоленська. Також в історичних документах є згадки про те, що тут часто траплялися військові баталії між київськими князями. Назва історичній місцевості Києва «Дорогожичі» донедавна було призабута. Лише вулиця Дорогожицька зберегла відлуння тих часів.

Детальніше: Дорогожицький парк

Парк Нивки

Місце, на якому зараз знаходиться парк Нивки, називали раніше «Васильчиковською дачею» на честь київського генерал-губернатора Іларіона Васильчикова (1805-1862 рр.). Відомі з XVIII ст. хутори Хмелівщина і Сеньківщина, що знаходилися на цьому місці, в 1859 р. стали власністю Васильчикова. «Васильчиковська дача» була обширною територією в 55 десятин землі, тут були сіножаті, ліс, ставки, городи, сад і панський особняк. Після смерті Васильчикова його дружина Катерина Олексіївна (відома в своєю добродійністю) подарувала власну садибу Свято-Троїцькому монастирю, який сама і заснувала.

Детальніше: Парк Нивки

Парк «Перемога»

Парк «Перемога», закладений у 1965 році в Києві, знаходиться на території Дніпровського району. Він присвячений перемозі Радянського союзу у Великій вітчизняній війні. Над створенням паркового комплексу працювали архітектори М. Гречина, О. Заваров, В. Єжов, С. Вайнштейн, І. Жилкін та І. Мезенцев. Сьогодні поруч з парком «Перемога» знаходиться станція метро «Дарниця». Біля центрального входу в парк гостей зустрічає пам'ятник матері, яка проводжає на фронт свого сина.

Детальніше: Парк «Перемога»

Парк ім. Шевченка

Парк Шевченка в Києві є невід'ємною частиною національного університету, названого на честь великого українського поета, а також неодмінним атрибутом столиці України. Незважаючи на свої відносно невеликі розміри, всього 5,4 га, парк Шевченка - чудове місце для прогулянки протягом усієї доби. 
Історія виникнення парку Шевченка в Києві вельми незвичайна. Побутує думка, імператор Бразилії Дон Педро, який приїхав до Києва, звернув увагу на пустир перед головним корпусом навчального закладу. Видовище було не з найкращих: тут паслися корови, а в калюжах лежали свині. Це не дуже сподобалося високому гостю і він почав наполегливо радити Київському, Подільському і Волинському генерал-губернатору Олександру Безаку розбити на цьому місці парк, щоб студенти і викладачі у вільний від навчання і роботи час могли прогулюватися алеями.

Детальніше: Парк ім. Шевченка

Городецького вулиця

Колишня Миколаївська вулиця, що носила при СРСР ім'я Карла Маркса - одна з найкрасивіших в Києві. Колись її називали «маленьким Парижем». По ній ходили Шаляпін і Сара Бернар. Вуличка з'явилася наприкінці XIX століття і стала забудовуватися розкішними особняками. Сьогодні вона називається на честь архітектора Городецького, який жив неподалік - у своєму Будинку з химерами (вул. Банкова, 10). На початку XX століття вона була центром проживання київської богеми. А «пуп» вулиці - кафешка «ХЛАМ». Її назва розшифровується як «Художники , Літератори, Артисти, Музиканти». Воно розташовувалося у фешенебельному готелі «Континенталь» (сьогодні на цьому місці Консерваторія (№ 1-3/11).

Детальніше: Городецького вулиця

Володимирська (Михайлівська) гірка

Володимирська гірка - це візитна картка Києва та одне з улюблених місць прогулянок городян. У північній частині цього парку розташований фунікулер, у південній - Український дім. А назва гірці дав найстаріший скульптурний пам'ятник Києва  споруджений в 1853 році - князю Володимиру, який, за переказами, тут хрестив Русь. У 1108 році князь Святополк (у хрещенні Михайло) заклав на ній храм на честь Архістратига Михаїла. Існуючий тут Дмитрієвський монастир стали називати «Михайлівським», а потім так почали кликати і всю територію сучасної гірки, поки в середині XIX століття не перейменували її з Михайлівської у Володимирську. У 1905-му тут був пущений фунікулер. На верхній терасі проводилися виставки квітів.

Детальніше: Володимирська (Михайлівська) гірка

Register

Новини