МІСЬКІ ПАРКИ

Дорогожицький парк

Назва  «Дорогожичі»  пішла зі словосполучення «дороги життя». Вважається, що в цьому місці сходилися шляхи з Галича, Чернігова, Вишгорода, Новгорода, Смоленська. Також в історичних документах є згадки про те, що тут часто траплялися військові баталії між київськими князями. Назва історичній місцевості Києва «Дорогожичі» донедавна було призабута. Лише вулиця Дорогожицька зберегла відлуння тих часів.

Простори ці називали Сирцем на честь річки, яка протікає поруч. Колись це була широка, повноводна ріка з притоками, загатами і озерами. До забудови Бабиного Яру на цій території був яр, один із найбільших у Києві (довжина - близько 2,5 км, глибина - більше 50 м). Старовинна назва Бабин Яр, як свідчить легенда, має відношення до якоїсь жінки - Шинкарки («баби»), якій належали землі між Кирилівською церквою і сучасною вулицею О. Теліги. Інша версія оповідає про язичницьке капище, де стояли кам'яні баби. У зеленому парку є загублене кладовище з каплицею. Фактично, від нього майже нічого не залишилося, крім одного склепу. Ця масивна гробниця раніше перебувала з «лицарським замком». На ній зберігся напис «Усипальниця Качковських». На торці склепу є інформація, що за життя Петро Еразмович Качковський був доктором медицини, професором Київського університету.
Можна зарахувати до архітектурних пам'яток також 380-метровий шпиль головної телевежі й «олівець», який знаходиться поруч біля будівлі телецентру. Також багатьом відома адреса Фрунзе, 103А. За цією адресою знаходиться психоневрологічна лікарня країни, маєтки академіка І.П. Павлова (колишня Кирилівська лікарня, найбільша в Європі). Її історія починається з 1786 року. Тоді на території Кирилівського монастиря були відкриті будинок для інвалідів та богадільня. У 1803 р. монастир поповнився домом для душевнохворих. У 1842 р. з'явилася фельдшерська школа. У радянський період у Кирилівській лікарні відбулася перебудова - її перетворили в суто психіатричний заклад, при якому значилися відділення психіатрії та неврології, а також клініка Київського психоневрологічного інституту. Не дивно, що лікарня тоді стала базою для науково-медичних установ цього профілю. Дослідницька і практична діяльність С. Штейберга (перший київський лікар-психіатр - з 1865 р.) також пов'язана з цією лікарнею. Під час війн німецька фашистська адміністрація почала активно знищувати єврейське населення. Схожі дії були спрямовані і проти пацієнтів - 311 душевнохворих євреїв були розстріляні неподалік від лікарні. Пізніше фашисти поступово знищили всіх хворих, їх убивали в газових камерах. Про трагедію в Павлівській лікарні в роки Другої світової війни є не так вже й багато інформації. Нині - це квітучий парк, де в будні і вихідні прогулюється чимало киян і гостей столиці.

Адреса: cтанція метро Дорогожичі


Зареєструватися